Новости Дня

Забезпечивши безвіз та Томос, Порошенко не гадав, що багато хто не оцінить його старань й накиває п'ятами у пошуках кращої долі за кордон. Напередодні виборів парламентарі, в переважній більшості з однойменної фракції гаранта, видали на-гора законопроект, який нібито має посилити держпідтримку заробітчан. Але за такою гучною назвою стоїть зовсім інша мета - обкласти людей, які працюють за кордоном, додатковим податком.

Авторами законопроекту №10153 є співачка й одночасно кума декількох президентів України Оксана Білозір, а також Руслан Князевич, Олександр Співаковський, Максим Саврасов з БПП, Павло Кішкар від «Самопомочі», син композитора Юрія Рибчинського Євген з «Волі народу» та позафракційна Ірина Костанкевич.

Народні обранці запропонували створити окремий орган виконавчої влади з питань трудової міграції, який буде підпорядкований Мінсоцполітики. Кожен громадянин, який вирішив працювати за кордоном, повинен буде зареєструватися, отримати карту українського мігранта та сплачувати щорічний внесок до Фонду добробуту українських мігрантів. Розмір внеску ще не відомий, але не варто розраховувати, що він буде менше 50 доларів. Адже держава, яка не змогла забезпечити належні умови життя та праці на батьківщині, сподівається, що заробітчанин отримуватиме непогану зарплатню за її межами.

За те, що трудовий мігрант своєчасно сплачує внесок, йому обіцяють надати певні соціальні послуги. Далі наводимо перелік цих послуг:

1) професійне навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації в межах діючих освітніх програм;

2) цілодобова інформаційна підтримка в країні перебування;

3) участь у культурних та освітніх заходах для трудових мігрантів у країні перебування;

4) правова допомога при працевлаштуванні на роботу за кордоном, укладенні трудових договорів та вирішенні трудових спорів;

5) проведення консультацій та тренінгів для трудових мігрантів перед виїздом до країни перебування;

6) піклування про дітей трудових мігрантів та членів їхніх сімей, які перебувають у них на утриманні і які залишаються в Україні;

7) матеріальна підтримка домогосподарства трудового мігранта на поворотній основі;

8) участь у програмах соціальної підтримки трудових мігрантів, які здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, за рахунок Фонду добробуту українських мігрантів;

9) інші соціальні послуги, які надаються трудовим мігрантам та членам їхніх сімей центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, в межах діючих програм Фонду добробуту українських мігрантів.

І тут хочеться звернути окрему увагу на те, що цими послугами можна скористатися на батьківщині, навіть не сплачуючи внеску. Навчання та перепідготовка надається будь-яким Центром зайнятості, інформаційну підтримку в країні перебування забезпечують консульства. Піклування про дітей мігрантів, які залишаються в Україні? Це вже не смішно! Адже чинне законодавство забезпечує його! Що стосується матеріальної підтримки домогосподарства, то люди краще позичать гроші в сусідів чи родичів, ніж звернуться до Фонду. Адже борг все одно доведеться повертати, і навряд чи державний Фонд не захоче отримати певні відсотки.

А участь у культурних та освітніх програмах у країні перебування без Фонду взагалі була б «неможливою». Адже парламентарі чомусь вважають, що наші співвітчизники самотужки не знайдуть цікаві для них заходи.

Певною мірою привабливим могло б бути тільки проведення консультацій та тренінгів перед виїздом за кордон, але за умови, що вони будуть фаховими, а не традиційно кондовими.

Також мігранту перед виїздом дадуть страховий поліс. Ну і обіцяють правову допомогу при працевлаштуванні, укладанні договорів і вирішенні трудових спорів. Але останнє - з області фантастики. Тим більше, що держава не може забезпечити цього навіть в Україні.

І хоч яку б благородну мету не декларували нардепи, які розробляли цей законопроект, на жаль, здається лише, що мігрантів хочуть не тільки порахувати, а й регулярно їх «доїти», пропонуючи натомість як ексклюзив те, що насправді їм не так уже й потрібно...

Олена САФОНОВА

Вечірні Вісті