Новости Дня

Дострокові парламентські вибори відбудуться 21 липня 2019 року. І як би більшість народних обранців не опиралася перезавантаженню парламенту протягом кількох років, а особливо останніх тижнів, це вже неминуче. Тож у нас розпочинається новий політичний серіал!

20 травня відбулась довгоочікувана інавгурація новообраного президента Володимира Зеленського. Довгоочікувана, бо ж депутати ніяк не могли сторгуватися між собою, а коли ж саме дозволити присягнути переможцю виборів. Це була спроба затягнути процес до 27 травня - останнього дня, коли можна оголошувати про дострокові вибори до ВР.

І от настав заповітний день... Промова Зеленського була дуже оригінальною й її вже навіть розтягнули на цитати: від президентів таке просто не звикли чути. Та звісно ж, слова треба запам'ятовувати, а потім перевіряти!

Наприкінці свого звернення до українського народу на урочистому засіданні парламенту Зеленський заявив: «Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання. Слава Україні!». Ця новина наробила багато галасу. І це не дивно.

Чергові вибори до Верховної Ради мали відбутися 27 жовтня 2019 року, тобто в депутатів було в запасі майже п'ять місяців. За цей час вони б встигли відпочити, «нарубати» одномандатні округи, створити списки, подумати над концепцією кампанії, замовити красиві програми, відзняти відеоролики...

А виборча кампанія на дочасних виборах триває лишень два місяці. Тож нардепів просто облили холодною водою. Що робити? Куди йти? З ким? А для багатьох ці питання ще й досі невирішені. Тож зрозуміло, чому виданий указ президента про дострокове припинення повноважень ВР викликав у більшості такий спротив. Та чесно кажучи, це було більше схоже на істерику...

Нагадаємо, що 17 травня фракція «Народний фронт» оголосила про вихід з коаліції «Європейська Україна». Серйозно? Так парламентарі вважали, що саме від цього дня почне цокати годинник, відлічуючи 30 днів, передбачених Конституцією на створення нової більшості. А після цього терміну парламент згідно букви закону вже розпускати зась. Та насправді ж не треба проводити жодну битву екстрасенсів чи то юристів, щоб зрозуміти, що усе це звичайнісінький спектакль.

Досі не було надано жодного документа, який би засвідчував існування більшості. На початку 2016 року з коаліції «Європейська Україна», яка налічувала 302 нардепи, вийшли три фракції - «Самопоміч», «Батьківщина» та РПЛ. Після цього БПП і «НФ» залишились удвох, та у них не було 226 мандатів. Хоча владу це особливо не турбувало. Та що би хто не говорив, коаліції вже не існувало.

«Дострокове припинення роботи ВР є абсолютно легітимним. Правовою підставою є стаття 106 Конституції України, яка говорить про те, що президент має право припинити повноваження ВР у тому числі, якщо немає коаліції у парламенті. Зараз намагаються трактувати, що коаліція існувала до 17 травня 2019 року. І тому треба мати 30 днів для проведення консультацій... Та це абсолютно хибний правовий підхід... Коаліція припинила існувати 29 березня 2016 року, коли з неї вийшла фракція РПЛ (до цього вийшли «Самопоміч» та «Батьківщина». - Ред.). Тож 30 днів потому ВР мала бути розпущена. Законодавчий орган вже не працював у легітимній площині, а займався ситуативним лобізмом. Робота базувалась виключно на корупційних змовах за лаштунками. До того ж ухвалювалися рішення, які довели країну до сьогоднішнього стану. Саме тому правові підстави для розпуску парламенту є», - пояснила ситуацію лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко минулого тижня.

До того ж лідер «Батьківщини» ще до опублікування указу зазначала, що, в принципі, це не єдиний привід розпустити Раду. Так у 2007 році президент Віктор Ющенко у своєму указі апелював у тому числі до статті 102 Конституції України.

«Насправді є ще один правовий аспект. Так у статті 102 Основного Закону сказано, що президент є гарантом додержання Конституції прав і свобод людей. За останні роки права і свободи жорстко, цинічно та несправедливо порушувались. Була спотворена система державного управління. Тож згідно цієї статті новообраний президент також має всі підстави припинити цей хаос», - завершила лідер «Батьківщини».

До речі, політична сила Тимошенко ще кілька років тому виступала за перезавантаження ВР. Та й нині заявила про повну готовність до виборів.

Згідно з останніми результатами соціологічного дослідження групи «Рейтинг», за розпуск ВР висловились 59% респондентів, а ще 13% схиляються до думки про перезавантаження (загалом 72%). 8% вважають, що парламент скоріше за все не варто переобирати достроково, а 10% впевнені в цьому (загалом 18%). Ще 10% респондентів не визначилися з відповіддю. Тож, як бачимо, більшість українців позитивно сприймає ідею перезавантаження.

В принципі, ці цифри цілком передбачувані. Бо ж протягом вже кількох років в абсолютно різних соцдослідженнях ВР фігурує ледь не як «лідер» у рейтингу антидовіри до державних інституцій.

У 2014 році ми як діти тішилися, що більш як на половину оновився склад парламенту. Чекали на зміни, натомість ця Рада виявилася, можливо, навіть більш цинічною, аніж попередня. Тут панувало тотальне порушення регламенту, кнопкодавство, лобізм, зміна законів на догоду владі. Рада восьмого скликання так і не спромоглася зняти депутатську недоторканність, змінити виборче законодавство... Та й загалом надто мало корисного зробила. Зате можна було спостерігати за суцільними чварами та постійними торгами. Тож усе справедливо. Виборчий процес стартував 24 травня.

Але вже є охочі оскаржити указ президента про розпуск парламенту: відповідні позови вже подано до Верховного суду України. Окрім того, партія «Народний фронт» збирає підписи для подання до Конституційного суду щодо відповідності указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів. Та за великим рахунком, усі ці спроби зупинити виборчий процес марні. Вже пізно, бо ж потяг рушив.

Минулого тижня голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук заявила, що оскарження указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових виборів на 21 липня 2019 року не впливатиме на виборчий процес.

«Немає підстав для того, щоб зупинити підготовку проведення виборів. Виборчий процес необоротний», - сказала вона.

Однак є й проблеми. Так, у ЦВК відзначили: законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів. І це може унеможливити проведення деяких процедур. Тож у Центрвиборчкомі звернулися до президента, парламенту та Кабміну з вимогою вирішити питання.

Та депутати минулої середи вже провалили законопроект, який би спрощував процедуру держзакупівель (насправді тут майже детективна історія, адже згідно зі стенограмою засідання ВР, нардепи голосували взагалі за інший законопроект). І саме в цьому аспекті парламентарі, які так бояться перезавантаження, можуть помститися новообраному президенту. Але ж це вдарить тільки по них самих. Їм же обиратися, а виборці усе бачать та пам'ятають.

Та хай там як, на нас чекає справді дуже спекотне літо. Тож далі буде...

Микола БИКОВ

"Вечірні Вісті"