Новости Дня

Кажуть, кожен коваль свого щастя. Влада, яка втілює пенсійну реформу, вирішила, що кожен - не без допомоги держави - повинен стати ковалем власного добробуту. І хоч осучаснення солідарної системи можновладцям не дуже вдалося, вони замахнулися на другий, накопичувальний рівень. Розроблений Нацкомісією із цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) законопроект «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» передбачає, що з 1 січня 2021 року кожен працюючий українець до 50 років щомісячно крім ЄСВ має віддавати додаткові кошти із зарплати, які потраплять на персональний рахунок людини і колись стануть прибавкою до базової пенсії.

ГРОШІ НЕ В КУБИШКУ, А ДО ФОНДУ

Накопичувальна система, згідно з ухваленим у 2017 році законом про так звану пенсійну реформу, мала б запрацювати вже нинішнього року. Але цього не сталося: питання було відкладено у довгий ящик попри те, що наразі ми спостерігаємо кризу солідарної системи. І тут, о диво, напередодні другого туру з'являється законопроект від Нацкомісії із цінних паперів.

Суть його дуже проста: з зарплатні працівника стягується ЄСВ, який йде на солідарну систему. А додатково з доходів робітника вираховуються відсотки, які спрямовуються вже на його персональний накопичувальний рахунок.

«Ми пропонуємо встановити розмір внесків у 2% доходу громадянина протягом першого року запровадження накопичувальної пенсійної системи. Протягом наступних років вони збільшуватимуться на 1% щороку до кінцевого рівня в 10%. Але важливо, що зростання внесків відбуватиметься лише у разі підвищення середньої заробітної плати в Україні не менше ніж на 5%. Таким чином, максимальний рівень відрахувань (10%) буде встановлений лише тоді, коли середня заробітна плата в країні перевищить нинішню на 40%», - констатував член НКЦПФР Олександр Панченко.

Внески акумулюватимуться у створеному Кабміном Накопичувальному фонді, а також у недержавних пенсійних фондах, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи. Управління активами коштів Накопичувального фонду здійснюватиметься компаніями з управління активами та пенсійними фондами, які пройшли відповідну авторизацію. Авторизація суб'єктів системи (компаній з управління активами, зберігачів, недержавних пенсійних фондів та адміністраторів) здійснюватиметься шляхом включення їх до Реєстру авторизованих суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення за умови відповідності таких суб'єктів встановленим законом вимогам. Зберігання активів Накопичувального фонду буде здійснюватися банкамизберігачами. В законопроекті також прописано на всіх рівнях управління ризиками, внутрішній аудит і комплаєнс (система внутрішніх відносин, спрямована на забезпечення дотримання вимог законодавства та інших документів, що закріплюють зобов'язання, взяті в рамках основної діяльності, а також запобігання їх порушенню. - Прим. ред.).

Компаніям, які беруть участь у накопичуванні пенсій, у разі порушень «світять» штрафи до 5 млн євро в гривневому еквіваленті. Але це, на жаль, не стосуватиметься несвоєчасних зарахувань та виплат пенсій. За такий проступок накладається лише штраф у розмірі своєчасно не виплачених чи не зарахованих сум пенсійних виплат. Всім компаніям-учасникам заборонено гарантувати працюючим зростання доходів, а ось із гарантуванням того, що накопичені кошти не прогорять у результаті інфляції чи банкрутства, у законотворців вийшло якось не дуже добре. Максимум, що вони пообіцяли: пенсійні активи не можуть бути предметом застави, на них забороняється накладати арешт та звертати стягнення або конфісковувати. У разі банкрутства компаній-учасників їх не можуть включити до ліквідаційної маси зазначених осіб. Тобто шанси на повернення таких коштів прописані, але що буде насправді, покаже час.

При цьому не дає спокою невідчепне запитання: якщо гроші з накопичувальних фондів не можна направляти на солідарну систему, на будь-які інші забаганки влади, чому така зацікавленість з боку держави саме у загальнообов'язковому державному пенсійному забезпеченні? Адже ПДВ на «солідарку» і так стягуватиметься. Відповідно, на базову пенсію заробимо. А людина, яка піклується про майбутнє і має додаткові гроші, може спокійно або покласти їх на депозит, або стати клієнтом недержавного фонду, або просто складати гроші під матрац, що наразі, на жаль, є найбільш надійним місцем зберігання. Адже і банки, і недержавні пенсійні установи час від часу просто зникають, вкладників же залишають біля розбитого корита...

ЩО НАМ ЗА ЦЕ БУДЕ

Зрозуміло, що коли з нас додатково стягуватимуть певні суми без гарантій, що їх не з'їсть інфляція і що компаніїучасники вдало інвестують ці гроші, хотілося б знати, а що нам пропонують натомість.

По-перше, залежно від віку, мети накопичення та у відповідності до вибору компаніїучасника ми зможемо обрати так званий пенсійний портфель: консервативного, збалансованого або динамічного типу. Консервативний портфель доступний всім учасникам, без будь-якого вікового обмеження. А ось збалансований чи динамічний можуть собі дозволити лише ті люди, яким на момент вибору типу портфелю не більше ніж 50 років. Але, як кажуть, це не назавжди.

Законопроект передбачає, що як тільки людина виходить на пенсію, обраний нею пенсійний пакет має бути автоматично змінений на консервативний. На жаль, в документі ані слова немає про те, які переваги надає той чи інший портфель. Тому ми можемо тільки пофантазувати, що різниця - у сумі внесків та, відповідно, швидкості накопичення.

Також учасник системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення при виході на заслужений відпочинок має право розпорядитися цими грошима: отримати накопичене одноразово, замовити модифіковані виплати чи довічну пенсію. До речі, в законопроекті прописана навіть можливість оформлення довічної пенсії подружжя. Це щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, а після його смерті - його чоловіку чи дружині, які досягли пенсійного віку. Розмір щомісячної виплати залежатиме від того, яку суму людина встигла накопичити.

Модифіковані виплати, згідно законопроекту, - це щомісячні пенсійні виплати на встановлений строк, розмір яких обчислюється з урахуванням залишку накопичених коштів учасника системи на його індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку. В цьому разі розмір виплати має бути не менше 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Але якщо сума накопичень не перевищує дванадцяти прожиткових мінімумів, її виплачують одноразово. Якщо ж залишок пенсійних накопичень на індивідуальному рахунку після здійснення чергової щомісячної модифікованої виплати становить менше 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму, людина може отримати його разом із сумою чергової модифікованої виплати. Цікавою пропозицією законопроекту є те, що скористатися грошима з персонального рахунку в деяких випадках можна ще до виходу на заслужений відпочинок. Наприклад, на лікування тяжких або критичних захворювань самої людини або члена її родини, які доведеться підтвердити. В цьому разі можна забрати накопичені кошти повністю.

Ще в законопроекті прописана можливість успадкування накопиченої пенсії. Для цього людина повинна скласти заповіт на одну чи кілька осіб із визначенням часток, які дістануться спадкоємцям після смерті. За бажанням спадкоємцям дозволено спрямувати ці кошти вже на свій індивідуальний накопичувальний пенсійний рахунок. Успадковані пенсійні кошти можна отримати і як одноразову виплату. Документ повинен ще пройти через парламент. Але хоч у ньому прописано доволі багато непоганих речей, на жаль, без економічної стабільності та повернення довіри до влади він у разі ухвалення і набрання чинності може лише поглибити пенсійну кризу та вчергове обібрати українців.

Олена САФОНОВА

Вечірні Вісті