Новости Дня

Блокада Росією українських суден в Азовському морі розпочалася ще влітку минулого року. У листопаді внаслідок збройного нападу флоту РФ на наші кораблі в російський полон потрапили 24 моряки. Але Європа, за винятком кількох країн, дуже довго розкачувалася, обмежуючись закликами до Кремля звільнити українських військовополонених. І ось нарешті розпочалися дії.

Резолюція Асамблеї

Минулого тижня Парламентська асамблея Ради Європи голосами 103 депутатів прийняла резолюцію «Щодо ескалації напруги в Азовському морі та Керченській протоці та загрози європейській безпеці». Документ містить конкретні вимоги до Росії, і перша з них - негайно звільнити українських моряків і забезпечити їм необхідну медичну, юридичну та/або консульську допомогу на підставі відповідних положень міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій.

Це означає, що євроспільнота у резолюції прямо не назвала наших моряків військовополоненими, хоча українська делегація наполягала на цьому формулюванні й разом із родичами захоплених моряків на полях сесії докладалаи всіх зусиль, щоб цю поправку внесли до фінального тексту документа. Та не вийшло. Проте посилання на Женевські конвенції (лише 3-я стосується військовополонених, решта визначають поводження з іншими жертвами війни. - Прим. авт.) є непрямим підтвердженням цього статусу наших військових, що надалі може допомогти в боротьбі за їхнє звільнення в міжнародних судових інстанціях.

Друга вимога до Росії - забезпечити свободу проходу в Азовському морі та Керченській протоці відповідно до Договору між Російською Федерацією та Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року і будь-яких інших взаємоузгоджених процедур, а також дотримуватися Конвенції Організації Об'єднаних Націй із морського права.

Це доволі важливе формулювання. Адже дотримуватися конвенції означає забезпечити вільний прохід військових кораблів і торговельних суден усіх країн через Керченську протоку. А ще посилання на конвенцію ООН здатне допомогти нашій країні виборювати справедливість у Гаазі, де наразі наша країна відстоює юридичну позицію щодо неправомірності обмеження входу військових кораблів без згоди на те РФ.

Третій меседж Росії від ПАРЄ - «надалі утримуватися від застосування сили в разі виникнення розбіжностей у думках про можливе порушення кордонів і слідувати вищезазначеним та іншим міжнародним процедурам для вирішення спорів».

Також Асамблея рекомендує Росії та Україні дотримуватися договору про використання Азовського моря і Керченської протоки та утримуватися від будь-яких подальших кроків, «які можуть спричинити правові спори між Україною і Російською Федерацією, загострити конфлікт і поставити під загрозу безпеку в більш широкому регіоні».

Війну не названо війною, українських моряків не названо військовополоненими. Натомість резолюція ПАРЄ схвалює кроки з врегулювання конфлікту в Азовському морі. Наприклад, Асамблея підтримує пропозицію Європарламенту щодо того, що мандат Спеціальної моніторингової місії України ОБСЄ має охоплювати всю територію України включно з морськими районами, в тому числі зону напруженості в Азовському морі й навколо неї.

Ще ПАРЄ підтримує пропозицію Німеччини та Франції, щоб спостерігачі від третіх країн відслідковували рух суден і гарантували свободу судноплавства в Керченській протоці.

Крім того, Асамблея закликає міжнародні органи, зокрема Міжнародний Червоний хрест, відвідувати українських військовослужбовців, поки вони не будуть звільнені.

Чи дослухається до резолюції ПАРЄ країна-агресор? Звісно, ні. Тим більше, що резолюції цього органу не є обов'язковими до виконання країнами-учасниками. Тому українські моряки, на жаль, поки залишаться бранцями Кремля. Але з точки зору напрацювання юридичного плацдарму в боротьбі з РФ українська делегація на полях Асамблеї зробила важливий крок. Тому пробачимо європейцям надмірну дипломатичність їхніх висловів та згадаємо, що в європейських структурах ще не повністю викорінене російське лобі.

Проте Європа може робити більше. І питання в тому, як змусити її перейти до рішучіших дій. І наразі є інформація про те, що ЄС у лютому посилить санкції проти РФ у зв'язку із збройним нападом на українські кораблі і навіть направить Москві офіційну ноту протесту через незаконне утримання наших моряків. Але все це попереду...

Місія до Маріуполя

Уже цього тижня чекаємо на ще один важливий крок від ЄС - до нас їде моніторингова місія з оцінки впливу російської агресії в Азовському морі на економічну й соціальну ситуацію в Приазов'ї. До її складу увійдуть, зокрема, виконавчий директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії Томас Майр-Гартінг і керівник групи підтримки України при Єврокомісії Петер Вагнер.

Місія відвідає Київ, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь та решту міст регіону, щоб оцінити обсяги втрат від торговельної блокади Азовського моря, яку влаштовує Росія, в тому числі завдяки побудованому Кримському мосту, й визначити потреби регіону та сектори економіки, які потребують невідкладної підтримки.

Ця місія, звичайно, не допоможе безпосередньо подолати російську блокаду Азовського моря. Європа не готова заради України вдаватися до активних дій проти Росії, адже хоче, як той кіт Леопольд, «жити дружно». Але ЄС готовий надати гроші на прокладення альтернативних шляхів доставки вантажів із Маріуполя та Бердянська, з яких, до речі, ми відправляємо морем 30-40% металу. А ще за результатами роботи місії в нас з'являться нові докази втрат України від агресивних дій РФ, що потім ми зможемо використати в міжнародних судових інстанціях.

Але цього насправді замало. І, на жаль, доки ми власноруч чи за допомогою союзників не побудуємо сильний флот, Росія й далі, користуючись м'якотілістю Європи, «бешкетуватиме» в Азовському й Чорному морях.

Підтримку вже нам надають Велика Британія, Штати, Нідерланди - світові морські держави. А далі все в наших руках!

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті