Новости Дня

Україна - країна надзвичайних можливостей. У нас є все для процвітання: надра, родючі чорноземи, талановиті люди, вигідне географічне положення. З'єднуючи Схід та Захід, наша країна могла б скористатися транзитними можливостями й багатіти, як ті ж самі австрійці. Але ми не тільки не використовуємо свої можливості, а й пасемо задніх, поступаючись більш спритним сусідам. Можна списати це на війну і на те, що ворог створює серйозні перепони, але ж якби розвиток транспортної інфраструктури насправді відбувався, транзитний статус допоміг би нам стримувати агресію.

Ще кілька років тому наші чиновники тішилися залізничним проектом в обхід РФ через Кавказ, який гордо називали «Шовковим шляхом України». По ньому навіть курсували потяги. Але, як розказав «ВВ» аналітик компанії «Європатруль» В'ячеслав КОНОВАЛОВ, транспортування 20-футового контейнера цим шляхом коштує вкрай дорого.

«Якщо транспортувати його морем протягом 35-45 діб, це обійдеться в 1,5-2 тисячі доларів. Набагато швидше перевозити через запропонований Україною коридор залізницею за 3,5 тисячі доларів. Але цей шлях для підприємців банально невигідний», - констатував він. На думку експерта, додає свого «шарму» й ситуація на кордонах, коли дії митників, представників СБУ та екологічної інспекції призводять до затримки вантажів. «За час війни Росія позакривала нам маршрути. І якщо йти на Схід, то тільки через Чорне море. Але це логістичний затор, бо хоч пороми в нас є, але вони досить старі. Приватна компанія «Укрферрі» повернула їх «Укрзалізниці», яка не знає, що з ними робити. Тому на чорноморському напрямку також є проблема», - додав В'ячеслав Коновалов.

Він переконаний, що Україна має чудові транзитні можливості навіть попри війну. Але головна проблема не в зовнішній агресії, а в корупційності чиновників.

«Нашій країні пропонується безліч грантів, але тільки-но їх починають освоювати, чиновники всіх ланок хочуть відкатів. Наприклад, Європа обіцяє зробити п'ять додаткових переходів на польському кордоні. І на це дає гроші ЄС, ми ж повинні за власний рахунок підвести під них дороги. Але поняття відкатів незрозуміле європейцям через прозорість їхніх процедур, тому нам не дали мільярд євро на розвиток доріг, про які минулого року розповідав Гройсман. Та навіть коли гроші дають, це не допомагає. Тут доволі показовим є кредит ЄБРР на розбудову в'їздів до Києва, який освоюється з 2007 року. Нам демонструють красиву картинку, але насправді жадібність та сподівання, що хтось прийде та за нас зробить, перемагають. Тому без політичної волі бажання стати країною-транзитером залишиться тільки бажанням», - зазначив експерт.

Своєю чергою фінансовий експерт Олексій КУЩ зазначив, що поки ми тупцюємо на місці та розробляємо транспортну стратегію до 2030 року, яка більше нагадує фантастичний роман Герберта Велса, країни-сусіди не пасуть задніх. І яскравий приклад - Білорусь.

Так, нещодавно екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава у «Фейсбуці» написав про те, що у Парижі Міжнародний союз залізниць і Асоціація вантажоперевізників FERRMED підписали меморандум про розвиток євразійської логістики з перевезення вантажів між Китаєм і ЄС.

«Основний міжнародний вантажний залізничний маршрут між Китаєм і Європою пройшов уздовж кордону України, а не через Україну», - зазначив він, додавши, що основний потік вантажів піде через Білорусь. Нам залишили лише «запасну гілку» - на карті це тонка стрічка в напрямку Угорщини, Сербії та Словаччини.

У коментарях ЗМІ Кава пояснював, що міжнародні транспортники зробили це навмисно. Адже поки останні п'ять років «Укрзалізниця» не інвестувала в розвиток транзитних перевезень, Білорусь купувала нові локомотиви, прискорювала проходження контейнерних поїздів, вкладала кошти в перевалочні комплекси та спрощувала митні процедури.

Олексій Кущ констатував, що окрім залізничної інфраструктури в Білорусі вже давно побудовані якісні платні автобани, які поєднують західний кордон із північним і південним. А в нас єдиний автобан - між Києвом та Бориспільським аеропортом...

«Україна могла б заробляти 15-20% ВВП тільки на транспортній маржі. Для цього потрібно було з мінімальними затратами створити якісну інфраструктуру. Зараз вся транспортна галузь у глибокій кризі. І хоч складає ті ж 15% ВВП, але за рахунок внутрішніх перевезень. Частка зовнішньої маржі - всього 5-7%. Тим часом Білорусь вже перехопила близько 70% нашого транзитного потенціалу попри те, що в країни-сусіда не такі привабливі передумови, як у нас. Китайці навіть називають Білорусь «пляшковою шийкою» через звуження західного кордону. Тим не менш шляхом створення вільних економічних зон, логістичних центрів, надання країнам-інвесторам довгострокових пільг та гарантій ця країна нас випередила», - зазначив він у коментарі «ВВ».

На думку експерта, російська агресія проти України не має бути на заваді розвитку транзиту. Адже є приклад країн, які в стані в'ялого конфлікту розвивають свій потенціал, наприклад, той самий Ізраїль, Кіпр та Південна Корея. І за розумної гри транзит навіть посприяв би стримуванню агресії.

«Якщо б Україна була інтегрована в китайський проект «Шовкового шляху», то проявів агресії з боку Кремля було б набагато менше. Адже Кремль точно не наступатиме на фінансовий мозоль китайцям, які наразі є чи не єдиним великим стратегічним напівсоюзником Росії. А всі проблеми Маріупольського та Бердянського портів, а також ускладнення судноплавства в Азовському морі можна було б вирішити створенням за ініціативи Чорноморської організації економічної співпраці зони вільної торгівлі порто-франко. Наприклад, під егідою Туреччини, яка змогла б безмитно транзитувати свої товари. Така зона могла б стати гарантією того, що Росія не перекриватиме нам судноплавство. Адже інакше Туреччина закриє для Росії Босфор, що матиме більш сумні наслідки для Москви», - пояснив Олексій Кущ.

За його словами, Піднебесній ми можемо бути цікавими ще й через те, що маємо угоду про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Завдяки цьому вони могли б розвивати у нас своє виробництво задля безмитної торгівлі або експорту з низькими митними ставками з ЄС.

«Але корупція чиновників нівелює навіть такі вигідні для країни умови. Насправді часу для розвитку залізничного та автомобільного транзиту в нас залишилось обмаль. Якщо будуть сформовані основні маршрути без України, нам вже там місця не буде», - підсумував він.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті