Новости Дня

Завідувач кафедрою права Київського національного лінгвістичного університету Олександр Мережко брав участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду, але йому забракло кількох балів, аби продовжити змагання. У коментарі «ВВ» експерт поділився своїми враженнями, а також розповів про порушення, які спостерігав.

«Для мене це був експеримент, особливих ілюзій, звісно, я не плекав, але мав слабеньку надію, що можна все ж створити дійсно незалежний Антикорупційний суд. Я дуже пильно спостерігав за тим, що відбувається, і дійшов висновку, що конкурс перетворився на спробу протягнути потрібних владі людей. Як це роблять? Можу припустити, що існує певний алгоритм. Я свого часу читав курс лекцій з маніпуляцій та пропаганди, вивчав різні прийоми. Так от, серед них є такий: внести до списку одіозних кандидатів, кількох дійсно достойних претендентів і «потрібних» людей. Уся увага громадськості прикута до скандальних прізвищ, тож їх відстороняють, а небагатьом достойним «дозволяють» виграти конкурс задля видимості чесного відбору. І тоді «під шумок» проходять «потрібні».

Насправді я відмітив деякі дивні речі, що сталися ще до початку конкурсу. Наприклад, коли відбирали членів Громадської ради міжнародних експертів, Вища кваліфікаційна комісія суддів відсіяла кількох кандидатів-американців. Вони безкомпромісні і вірять у верховенство права. А європейці виявилися для ВККС ближчими.

Затим помітив дещо дивне вже під час самих іспитів. Їх було два: письмовий тест (на тисячу питань) і практичне завдання. Щодо тесту...На мій погляд, питання були сформульовані часто некоректно і неоднозначно, містили помилки, частина з них просто не мали однозначної відповіді. Тобто метою тестування було не виявити рівень знань, а заплутати кандидата. До того ж він потребував неймовірно багато часу - на його виконання у мене пішло майже три тижні, написав 290 сторінок тексту, а це за обсягом фактично докторська дисертація! Другий іспит - написання судового рішення, на що відвели п'ять із половиною годин. Це апріорі нездійсненна задача навіть для висококваліфікованих спеціалістів. Плюс тут також не було об'єктивних критеріїв оцінки. Для чого це все? Чи не для того, щоб мати змогу «зрізати» незалежних кандидатів?

До того ж був порушений принцип поетапності. Після іспитів ВККС мала відсіяти деяких кандидатів, а решту направити на психологічні тести. Але до тестів не допустили всіх... Також після старту конкурсу було встановлено мінімальний прохідний бал, а це не відповідає вимогам Закону «Про судоустрій і статус суддів». Більше того, це кричуще порушення фундаментального принципу, на якому базується право - не можна змінювати правила гри після її початку. За великим рахунком про це йдеться у Громадянському кодексі. Проте це зробили. І тому є серйозні підстави анулювати результати конкурсу в судовому порядку. Одне тільки але...Судді напряму залежать від ВККС і не будуть рити собі яму. Така от кругова порука.

Також у законі про Антикорупційний суд вказано, що ВККС повинна проводити засідання з оцінки результатів конкурсу відкрито, в режимі онлайн. Я, як і багато хто з кандидатів, шукав на сайті ВККС інформацію, коли ж буде трансляція, але так і не знайшов. Вже потому на Ютубі з'явився якийсь запис, причому складалося враження, що тут мав місце монтаж.

Багато дивного відбувалося. Я бачив, як не пройшли люди з високим рівнем кваліфікації. Наприклад, мій колега, який два роки працював у секретаріаті Європейського суду з прав людини і має унікальний досвід написання судових рішень, отримав низькі бали. З іншого боку, бачив, як виставляли високі бали не дуже сильним кандидатам... Ще, на мою думку, не було сенсу допускати до конкурсу чинних суддів: вони працюють у системі, яка вщент згнила. Ідея конкурсу якраз у тому і полягала, щоб привести позасистемних людей.

Вважаю,що конкурс проводився недоброякісно і його результати мають бути анульовані. На жаль, зараз нема надії навіть на Громадську раду міжнародних експертів, оскільки в неї , по суті, небагато повноважень. Тож багато хто з недоброчесних кандидатів може стати суддями Антикорупційного суду, якому в підсумку суспільство не зможе довіряти.

Насправді влада від початку не бажала створення Антикорупційного суду. Але під тиском міжнародних партнерів, МВФ мусила імітувати якусь діяльність. Так я це бачу. Справа в тому, що по-справжньому незалежний Антикорупційний суд міг би стати серйозною загрозою для топ-корупціонерів. Та й владі потрібні гарантії, бо після її відходу доведеться відповідати за багато що. Це найзапекліша боротьба за інтереси...Ось тільки ми не станемо цивілізованою державою, доки судова система не буде незалежною! Однак реформувати наявну систему вже не вийде. Треба створювати її «з нуля»...

Вечірні Вісті