Новости Дня

Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболев зробив мужній вчинок - він 5 років отримував найбільшу в Україні заробітну платню, а за 2 місяці до завершення свого робочого контракту вирішив пожертвувати на доброчинність за орієнтовними підрахунками всього 6 млн. грн.

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав експерт з питань енергетики Юрій Корольчук.

У мене глибоке переконання, що Коболев «забув» прикріпити до свого сльозоточивого повідомлення у Фейсбук усі отримані ним «звіти» по зарплаті, премії, додаткових нарахувань за минулі п'ять років. Ото був би шок як і в української громадськості, так і у світової, як добре жилося голові «Нафтогазу». І це не фоні десятикратного росту тарифів на газ, провалу програми видобутку газу (я ще до цього питання повернусь), монополізації ринку газу, гальмування процесу переговорів про транзит газу, фактичного програшу у суді Стокгольму, оскільки грошей так і немає, а суд триває далі.

Але повернемося до грошей. Дивує терплячість, з якою як звичайні українці, так і уряд, президент, народні депутати усі ці 5 років слухали розповіді Коболева про супер-ринкову зарплату у державній компанії.

Власне, ріст зарплати Коболева і його газових «реформаторів» розпочався із середини 2015 року. Ера благополуччя для Коболева почалася у 2016 році. До того часу - один 2014 «рочок» - керівники «Нафтогазу» терпіли над собою знущання, оскільки їм платили не ринкову зарплату. Біда!

Наявна відкрита і прозора інформація свідчить, що уже за підсумками 2016 р. доходи Коболева склали 20 млн. грн. У 2017 р. - з усіма додатковими нарахуваннями ця сума зросла до 47 млн. грн. У 2018 р. життя покращилося і Коболев отримав додатково іще премію за Стокгольм у розмірі 220 млн. грн. Як не важко порахувати «зарплата» Коболева склала майже 360 млн. грн. Про інші додаткові «бонуси» за трудові звитяги можна вже і не говорити.

Ха! Звичайно, можна віддати пару мільйонів гривень зарплати за лютий-березень і ще заробити собі статус благодійника. А то вже 22 березня невідомо, чи буде Коболев далі керувати «Нафтогазом».

Я от думаю собі - а чого це Коболев на «томос» іще нічого не пожертвував? Не порядок! Орден від Філарета отримував? Отримував. Розписався у «відомості»? Розписався.

Такий от цинічний у нас керівник «Нафтогазу».

Але офіційні доходи - то зрозуміло. Питання інше постає - куди дівається газ, який видобуває компанія «Укргазвидобування» під чуйним керівництвом Коболева.

Попри великі і голослівні обіцянки збільшити видобуток газу - обсяг отриманого газу залишається практично таким же. Видобуток зріс із 15,3 млрд. куб. м до 15,5 млрд. куб. м.

Але несподівано виявилося, що разом із ростом видобутку - але більшими темпами - ростуть виробничо-технологічні втрати (ВТВ). У 2015 р. ВТВ становили 0,6 млрд. куб. м, а у 2018 р. - 1,5 млрд. куб. м. Тобто, простими словами - ріст видобутку не встигає за втратами. Проте, є одне «але». І це «але» мало би цікавити правоохоронні органи. Адже показники ВТВ можна банально «намалювати», а реально продати цей газ «наліво». Кому і за скільки - відкрите питання.

Але, як кажуть, біда не приходить одна. І разом із ростом ВТВ у Коболева появилась іще одна проблема - це зниження видобутку товарного газу із 13,9 млрд. у 2017 р. до 13,8 млрд. куб. м у 2018 році. Фактично товарний газ - це і є той газ, який можна продати по рахунку. Отож, ніякого росту видобутку газу - та й ще як протрубили «рекордного» - у 2018 році не було. А було - навпаки - вперше із 2015 року зниження видобутку газу, який реального можна продати. Отакі «успіхи», а насправді збитки, які високооплачувані газові реформатори завдали «Нафтогазу» і Україні.

Вечірні Вісті