Новости Дня

Україна здобуде перемогу над російським агресором, поверне Крим та Донбас завдяки сильній, модернізованій за стандартами НАТО армії, в основі якої буде повага до солдатів та довіра до командирів. Відновити територіальну цілісність нашої країни допоможе й посилення дипломатичного фронту, в тому числі шляхом розширення переговорів до формату «Будапешт плюс».

Не є секретом те, що попри заяви про повний перехід української армії до стандартів НАТО до 2020 року, її реформування здійснюється доволі повільно й не завжди ефективно. Змінам опирається стара система, яка до військовиків часто-густо ставиться як до м'яса, яке за наказом кинуть на ворога, не рахуючись із втратами. Але ця ж система майже ігнорує потреби воїнів поза фронтом.

Тому не дивно, що контрактники з бойовим досвідом і з бажанням служити у війську, яке б відповідало найкращим світовим стандартам, наразі масово йдуть із армії, яка після 2014 року поступово повертається до не найкращих традицій радянської системи.

Не дивно й те, що в офіційних повідомленнях щодо ситуації на фронті майже відсутні дані про обстріли, про загиблих та поранених. Чи не для того, щоб підтримувати ілюзію ефективності Мінська? А в той же час волонтери при шпиталях просять небайдужих про допомогу, адже раз за разом туди привозять тяжко поранених хлопців та дівчат.

У людей з бойовим досвідом є своє бачення реформування армії, і вони радо діляться своїми думками з тими, хто їх дійсно хоче почути.

Так, під час Форуму єднання лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко розказала про те, що командир роти Семен Салатенко написав їй з фронту листа, в якому окреслив «бачення ситуації з окопів, а не з високих кабінетів», та запропонував ряд продуманих кроків для підвищення ефективності українського війська, скорочення бойових і не бойових втрат, оптимізації всієї військової системи тощо.

«Що означає цей лист бойового командира? По-перше, що на фронті є багато фахових людей, які знають, як вести війну, як на ділі, а не на словах перетворити наше військо на сучасну армію НАТО. Це люди, які кожного дня бачать ворога в обличчя і знають, як його перемагати. Вони знають вади і недоліки організації нашої армії сьогодні. І їм це болить. Вони за це переживають, бо йдеться й про збереження життів наших солдатів, й про збереження України як вільної сильної держави. По-друге, це лист болю українського офіцера-патріота, який свідчить, що за останні п'ять років не зроблені всі важливі й невідкладні кроки для реформування української армії в умовах війни», - зазначила вона.

Політик запропонувала командиру роти долучитися до роботи у Воєнному кабінеті Юлії Тимошенко: команді фахівців, які розробляють Нову стратегію миру та безпеки під керівництвом лідера Всеукраїнського руху «Сила права» Андрія Сенченка. Одним із напрямків роботи є план дій з глибокого реформування Збройних сил України за стандартами НАТО, які передбачатимуть побудову сильної армії на контрактній основі, гарантування належного соціально-економічного забезпечення військових.

«Нам потрібна морально й матеріально мотивована, сучасно екіпірована, оснащена та озброєна професійна армія, побудована на делегуванні повноважень та справжній мотивації бійців і командирів. Основа сильної армії - це люди, це повага до солдата та довіра до командира. Наш ворог сильний та жорстокий, але ми зовсім не слабкі. Ми знаємо, що переможемо, бо наша боротьба праведна та священна. Ворога буде подолано, й в Україні настане мирне життя. Донбас і Крим - Україна назавжди. І ми від цього не відступимо», - зазначила Юлія Тимошенко.

На її думку, задля перемоги України проти російської агресії також потрібно посилити роботу на дипломатичному фронті та розширити переговори до формату «Будапешт плюс».

Вона нагадала, що в 1994 році наша країна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу. А найсильніші держави світу в той час надали офіційні міжнародні гарантії недоторканності наших кордонів та незастосування проти нас військової агресії, які зафіксовані в Будапештському меморандумі.

«Тому маємо повне право вимагати сильних та результативних дій від країн-гарантів. Міжнародні гарантії мають бути виконані, в іншому разі міжнародне право буде повністю дискредитовано», - підкреслила лідер «Батьківщини».

Вона зазначила, що країни-гаранти повинні забезпечити достатній рівень заходів примусу РФ задля встановлення миру й звільнення Криму та Донбасу.

«Ми також наполягаємо на суттєвому посиленні військово-технічної допомоги, яка гостро необхідна країні заради створення системи протиповітряної оборони, відродження військово-морських сил й зміцнення наших можливостей, щоб на сучасному рівні протистояти наземному вторгненню. Нам потрібен реальний мир на базі гарантій, а не ілюзія цього миру, яка сьогодні нам пропонується», - додала Юлія Тимошенко.

Про переможний мир для України мріє й Любов Шленчак. Вона в 2014 році втратила єдиного сина Володимира, який пішов на фронт добровольцем, воював у складі 30-ї окремої механізованої бригади та був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«З нашого села пішли на війну 35 хлопців. Не міг не піти й мій син, який був патріотом й присягав на вірність народу України. І заради сина, заради його загиблих побратимів я хотіла би, щоб українці мали гідне життя. В Юлії Тимошенко є розум, мужність, досвід, професіоналізм, є сильна команда, яка може зробити Україну заможною, вільною та по-справжньому незалежною», - зазначила вона.

Лідер «Батьківщини» є єдиним топ-політиком, який запропонував своє бачення Стратегії миру та безпеки, тож не дивно, що підтримати її на Форумі єднання прийшли ветерани АТО, серед яких захисники ДАП (Донецького летовища). І хоч зал дійсно аплодував їм стоячи, скандуючи «Дякую», на воїнів, які зі зброєю в руках захищали Україну, накинулося «Фейсбук»-товариство прихильників чинного президента. Люди, які в масі своїй не були на фронті, піддали сумніву бойовий досвід тих, хто в 2014-му не ховався за спини інших і став на захист країни від російської агресії. Але й з'ясувавши, що воїни справжні, як і їхні звання та нагороди, «вояки клавіатури» продовжували бризкати на ветеранів отрутою через те, що вони віддали перевагу Юлії Тимошенко. І це огидне дійство є відображенням справжнього ставлення влади до добровольців, до тих, хто хоче перемоги України. Влада вирішила, що їй належить монополія на пам'ять і на всі заслуги, які здобула наша нація. Тому, раз на рік вшановуючи загиблих героїв, вона не вважає за потрібне з повагою ставитися до тих, хто прийшов з війни, і тих, хто наразі відстоює нашу незалежність. А для того, щоб зрозуміти, чи справжній воїн стоїть на сцені, варто просто подивитися йому в очі, в яких назавжди закарбувалася війна...

Аріна МАРТОВА

Вечірні Вісті