Експерт про антидискримінаційну експертизу підручників - «Общество»

¦

Антидискримінаційна експертиза підручників потрібна. І в цьому немає жодних сумнівів. Але, як і в будь-якій справі, не можна, образно кажучи, "передавати куті меду".


Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти Ігорь Лікарчук.


Бо занадто дивними (якщо не сказати інакше), є багато висновків "експертів" типу: недоцільно розміщувати у підручнику світлину з чоловіками-гравцями футбольної команди, бо на цій світлині немає дівчаток. Соромлюся запитати: "А в якій ролі там повинні бути дівчатка?" Або, у підручнику недоцільно вживати слово "батьки" в розумінні "тато" і "мама", бо у 40% дітей татусів немає і слово "батьки" їх ображає... Щодо першого прикладу, то він просто комічний. Щодо другого, то я особисто батька (тата) не памятаю із двохрічного віку. Але ніколи для мене не було ні моральною, ні психологічною травмою слова "батьки", "тато", "татусь". У якому варіанті вони б не вживалися. І, навряд, чи є доцільним вимагати заміни в підручниках слова "батьки" на слово "родичі". Родичів може бути багато і навіть дуже багато. Все генеалогічне дерево людини - то її родичі. Батьків може бути лише двоє - тато і мама. Тож логіку "експертів", котрі пропонують слово "батьки" в такому контексті не вживати, я не розумію. Так, як її, мабуть, не зрозуміють й сила-силенна українців. Для яких правічні українські сімейні цінності є святими. На жаль, подібних речей у результатах опублікованої експертизи є чимало.
Ця публікація знову і знову оголила велику проблему: а хто в українській освіті є експертами. Я вже не один раз писав, що в освітній системі України склалося унікальне, за своє дикістю, явище. Експертами у освіті можуть бути практично всі. Незважаючи на те, що результати "експертизи", проведеної ними, лягають в основу прийняття важливих управлінських рішень і так чи інакше впливають на ефективність і доцільність використання величезних бюджетних коштів. Якби в освітній системі була професійна експертна служба, то ми не мали б плагіату в дисертаціях, страхітливих за змістом підручників, неякісних (дуже мяко сказано) у багатьох випадках результатів атестаційної та акредитаційної експертиз; тестів із помилками для ЗНО, методичних порад в дусі Крупської та Марьєнкова і т.д. і т.п. На жаль, в Україні професійної експертної служби немає. Автори Закону "Про освіту" у свій час не підтримали мою пропозицію внести до нього відповідні норми. Тож дивуватися нічого. Маємо те, що маємо... Між іншим, сьогодні на засіданні Акредитаційної комісії України буде затверджено новий склад експертної ради з вищої освіти, до якого в якості експертів уперше за всі роки її існування не запропоновано кандидатури жодного ректора чи проректора. Це не робить експертну раду ідеальною з точки зору фаховості експертів, але є першим кроком до цього.Тож, якщо хочемо в освіті рухатися вперед, забезпечити ефективне використання бюджетних коштів, нам потрібно мати інститут професійних експертів. Поняття "професійний експерт" не є тотожним поняттям
"хороший учитель, професор, ректор". І чим швидше ми це усвідомимо і щось почнемо робити, тим буде краще для освіти.



Вечірні Вісті


...

Поделиться



Статистика

46 просмотров
0 комментариев

Оценить

ПОХОЖИЕ НОВОСТИ

Добавить комментарий

НОВОСТИ ОНЛАЙН
Происшествия и криминал
Шоу-бизнес
Новости Банков
Реклама





ДОБАВИТЬ БАННЕР


Перейти ВВЕРХ